Розділ 5. Практика надання соціальних відпусток працівникам з дітьми

Працівниця самостійно виховує 15-річну дитину, оскільки батько дитини з ними не проживає. При цьому жінка перебуває у зареєстрованому шлюбі з батьком цієї дитини. Чи має право така працівниця на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати»?

Мінсоцполітики вважає, що одинокою матір’ю для цілей визначення права на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — соцвідпустка на дітей), є: жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в т. ч. і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька).

На думку Мінсоцполітики, у випадку, наведеному в запитанні, жінка не підпадає під визначення «одинокої матері» для цілей надання соцвідпустки на дітей. Причина — вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з батьком дитини. Вважаємо, що в цьому випадку не має значення факт проживання батька окремо від родини, оскільки батько може брати участь у вихованні дитини, навіть не проживаючи з нею. Отже, за роз’ясненнями офіційного органу, в наведеному випадку працівниця не має права на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати» (Лист № 306/13/116-10).

На підприємстві працює жінка — мати дитини 11 років. Вона розлучилася з батьком дитини у травні 2018 року. Після розлучення батько сплачує аліменти на дитину. Чи виникає у працівниці право на соцвідпустку на дітей?

Мінсоцполітики вважає: розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, підпадає під визначення «одинока мати». При цьому факт виплати батьком аліментів для надання соцвідпустки на дітей значення не має. Для виникнення права на соцвідпустку на дітей головною умовою є відсутність участі батька саме у вихованні дитини.

У наведеній ситуації працівниця матиме право на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати» лише у тому разі, якщо батько дитини не бере участі у її вихованні. Для отримання права на соцвідпустку на дітей працівниця повинна надати за місцем роботи копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу з батьком дитини та документи, що підтверджують факт відсутності участі батька у вихованні дитини. Такими документами можуть бути:

• рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
• ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
• акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною в установі, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
• довідка зі школи (дитсадка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вихователями/вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Цей перелік не є вичерпним, можуть бути подані й інші документи. Зауважимо, що пред’явлення лише довідки з офіційного органу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини (Лист № 76/13/116-15, Лист № 193/13/123-14 і Лист № 235/0/15-08/13).

Працівниця має двох дітей віком 5 і 9 років, батько яких помер. Вона повторно вийшла заміж, але новий чоловік її дітей не усиновив. За якими підставами працівниці може надаватися соцвідпустка на дітей?

У наведеному випадку для визначення статусу «одинока мати» враховано всі умови: батько дітей помер й відповідно не бере участі у вихованні дітей, а новим чоловіком діти працівниці не усиновлені.

Той факт, що новим чоловіком жінки не усиновлені її діти від першого шлюбу, може свідчити про те, що він не бере участі у їх вихованні. Адже статтею 260 СКУ передбачено право мачухи, вітчима, а не обов’язок брати участь у вихованні малолітніх, неповнолітніх пасинка, падчерки.

Для роботодавця підтвердженням того, що новим чоловіком працівниці не усиновлені її діти від попереднього шлюбу, є свідоцтва про народження дітей, дані батька дитини в яких не збігаються з даними нового чоловіка у свідоцтві про шлюб. Річ у тім, що при усиновленні видається нове свідоцтво про народження дитини (ст. 233 СКУ). Отже, вказана працівниця має право на соцвідпустку на дітей (тривалістю 17 календарних днів) одразу за двома підставами: «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років» і «одинока мати».

Зверніть увагу, що одні й ті ж діти враховані двічі при визначенні обох підстав для надання соцвідпустки на дітей (Лист № 438/13/116-16).

Працівниця має дитину від чоловіка (визнаний батьком дитини), з яким не перебуває у зареєстрованому шлюбі. Чи має вона право на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати»?

Позиція Мінсоцполітики з цього приводу така: жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, не має права на одержання соцвідпустки на дітей як одинока мати (Лист № 235/0/15-08/13).

Працівник є батьком трьох дітей віком до 15 років. Його жінка — мати цих дітей — не працює (на лікуванні не перебуває). Чи має право зазначений працівник на соцвідпустку на дітей?

Статтею 19 Закону № 504 визначено право на соцвідпустку на дітей лише для жінок, які працюють і мають двох або більше дітей віком до 15 років. Такою відпусткою може скористатися лише той батько, який працює і виховує дитину без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (одинокий батько).

На думку Мінсоцполітики, до категорії «одинокий батько» належать: чоловік, який не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько; вдівець чи розлучений чоловік, який виховує дитину без матері.

У нашому випадку працівник не підпадає під визначення «одинокого батька», оскільки виховує дітей у шлюбі разом з їхньою матір’ю. Відповідно цей працівник не має права на соцвідпустку на дітей (Лист № 438/13/116-16, Лист № 76/13/116-15).

Зверніть увагу, що потрібно враховувати граничний вік дитини, до досягнення якого вона враховується при визначенні права на соцвідпустку на дітей.  

Працівниця користується правом на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років». Вона не скористалася передбаченими для неї днями цієї відпустки за 2018 рік. При цьому в травні 2019 року її старшій дитині виповнилося 15 років. Чи може жінка скористатися соцвідпусткою на дітей за 2018 і 2019 роки в червні 2019 року?

Граничний вік дитини, до досягнення якого вона враховується при визначенні права на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років», становить 15 років. Але зауважимо: надання соцвідпустки на дітей прив’язане до календарного року. Тож така відпустка надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини (до чи після). Отже, працівник має право на соцвідпустку на дітей за рік, в якому дитина досягає граничного віку для цілей визначення права на цю відпустку. А вже починаючи з року, наступного за роком, у якому дитина досягає граничного віку, працівник втрачає право на отримання соцвідпустки на дітей.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого працівник втрачає право на соцвідпустку на дітей. У наведеному запитанні старшій дитині працівниці (з її двох дітей) виповнилося 15 років у травні 2019 року. Тому в працівниці як у «жінки, яка має двох дітей віком до 15 років» останній раз виникає право на соцвідпустку на дітей за 2019 рік. При цьому працівниця може скористатися днями соцвідпустки на дітей, право на які вона отримала у 2018 і 2019 роках, і після виповнення її старшій дитині 15 років (після досягнення граничного віку для цілей визначення права на цю відпустку).

Отже, оформити цю відпустку (за 2018 і 2019 роки) вона може й у червні 2019 року (або в подальшому, у т. ч. наступних роках). Тоді як права на соцвідпустку на дітей за 2020 рік у неї уже не виникатиме.

Працівниця усиновила дитину у лютому 2018 року. Цій дитині виповнилося 18 років 1 січня 2019 року. Чи може жінка скористатися соцвідпусткою на дітей за 2018 і 2019 роки?

Для цілей визначення права на соцвідпустку на дітей обмеження за віком дитини встановлено тільки для категорії «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років». В інших випадках щодо вікового порогу, який визначає людину як дитину, слід керуватися загальними нормами законодавства.

Жінка, яка усиновила дитину, має право на соцвідпустку на дітей до досягнення дитиною 18 років, якщо вона не набула права повноліття (повної цивільної дієздатності) раніше. Це випливає із визначення терміна «дитина» у статті 1 Закону № 2402 і статті 2 Закону № 2811.

Соцвідпустка на дітей надається у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини (до чи після). Отже, у нашому випадку працівниця набула права на таку відпустку за підставою «жінка, яка усиновила дитину» у 2018 році. За 2018 рік вона мала право на цю відпустку повної тривалості  — 10 календарних днів незалежно від відпрацьованого часу в цьому році. Крім того, за цією підставою жінці має бути надано соцвідпустку на дітей повної тривалості (10 календарних днів) і за 2019 рік, незважаючи на те що 18-річного віку усиновлена дитина досягла 1 січня 2019 року. Натомість за 2020 рік працівниця уже не матиме права на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка усиновила дитину». Причому працівниця може скористатися належними їй днями соцвідпустки на дітей за 2018 та 2019 роки й у 2020 році або інших подальших роках, адже ця відпустка не має строку давності, після якого не може бути використана (Лист № 435/13/116-16, Лист № 438/13/116-16).

У працівниці є двоє дітей, одна дитина має інвалідність. У 2019 році старшій дитини виповнилося 16 років, а дитині з інвалідністю — 7 років. Якої тривалості цій працівниці має бути надана соцвідпустка на дітей за 2019 рік?

За 2019 рік у працівниці більше не виникає права на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років», оскільки у 2019 році її старша дитина (із двох дітей) досягла 16 років і більше не враховується для цілей визначення соцвідпустки на дітей за вказаною підставою. Проте за 2019 рік у працівниці є право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має дитину з інвалідністю», оскільки станом на 2019 рік її молодшій дитині виповнилося 7 років. Тобто вона ще не досягла 18 років  — граничного віку, після досягнення якого у загальному випадку дитина не враховується для визначення права на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має дитину з інвалідністю».

Отже, працівниці має бути надана соцвідпустка на дітей тривалістю 10 календарних днів.

Працівниця має право на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати». У лютому 2019 року її дитина померла. Чи має вона право на соцвідпустку на дітей за 2019 рік?

У працівниці виникає право на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати» за 2019 рік незважаючи на те, що в цьому році померла дитина, щодо якої і надавалася ця відпустка. Скористатися цими днями соцвідпустки на дітей за 2019 рік працівниця може і після смерті дитини (навіть у наступних роках). Починаючи з 2020 року працівниця не матиме права на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати» (Лист № 435/13/116-16).

Працівниця — одинока мати сама виховує доньку 17 років, яка народила дитину у квітні 2019 року. Чи втрачає така працівниця право на соцвідпустку на дітей?

У загальному випадку працівниця  — одинока мати має право на соцвідпустку на дітей до досягнення дитиною 18 років. Але працівниця втрачає право на таку відпустку, якщо її дитина набуває повної цивільної дієздатності до виповнення 18 років (повноліття).

Так, повна цивільна дієздатність може бути надана, зокрема, неповнолітній особі, яка записана матір’ю дитини (ч. 1 ст. 35 ЦКУ). Отже, у наведеній ситуації одинока мати, донька якої у віці до 18 років народила дитину, втрачає право на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати». Причина — донька працівниці, для догляду за якою вона отримувала соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати», набула повної цивільної дієздатності до досягнення 18 років у зв’язку з народженням нею дитини.

У нашому випадку останній раз право на соцвідпустку на підставою «одинока мати» виникає у працівниці за 2019 рік. Починаючи з 2020 року вона втратить це право. При цьому працівниця може скористатися належними їй днями соцвідпустки на дітей (у т. ч. за 2019 рік) і після того, як її дитина взяла шлюб (Лист № 435/13/116-16, Лист № 76/13/116-15).

Аналогічний підхід застосовується у ситуації, коли дитина одинокої матері вийшла заміж (взяла шлюб) до виповнення їй 18 років.

Чи може роботодавець відмовити у наданні соцвідпустки на дітей, якщо працівник не надав документів для підтвердження права на цю відпустку (надав не в повному обсязі)?

Якщо працівник не зможе документально підтвердити своє право на соцвідпустку на дітей, роботодавець може відмовити в наданні цієї відпустки (Лист № 235/0/15-08/13).

З якою періодичністю працівник має поновлювати документи, що підтверджують його право на соцвідпустку на дітей?

Законодавством не передбачено періодичності, з якою працівник має повторно подавати документи (поновлювати їх) для підтвердження права на соцвідпустку на дітей. Проте Мінсоцполітики щодо документів для підтвердження права на соцвідпустку на дітей за підставою «одинока мати» вказує: роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік (оскільки надання цієї відпустки прив’язане саме до календарного року).

Вважаємо, що роботодавець може вимагати поновлення документів й у разі, якщо працівник претендує на соцвідпустку на дітей і за іншими підставами (Лист № 193/13/123-14).

Працівниця має трьох дітей віком 5, 8 і 11 років. У січні 2019 року вона розлучилася з батьком дітей і з цього часу самостійно їх виховує (підтверджувальні документи надані за місцем роботи). Якої тривалості цій працівниці має бути надана соцвідпустка на дітей за 2019 рік?

За 2019 рік працівниці має бути надана соцвідпустка на дітей за двома підставами «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років» і «одинока мати» тривалістю 17 календарних днів. Зауважимо, що підстави для надання цієї відпустки враховані двічі.

На підприємстві працює жінка, яка має двох дітей віком 9 і 13 років, одна дитина має інвалідність. Якої тривалості цій працівниці має бути надана соцвідпустка на дітей?

У цьому випадку працівниця має право на соцвідпустку на дітей як «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років» і «жінка, яка має дитину з інвалідністю». Оскільки йдеться про дві підстави для надання соцвідпустки на дітей, тривалість такої відпустки для працівниці становить 17 календарних днів.

У працівниці є двоє дітей віком 4 і 9 років, а також усиновлена дитина 16 років. Якої тривалості їй має надаватися соцвідпустка на дітей?

У цьому випадку працівниця має право на соцвідпустку на дітей тривалістю 17 календарних днів одразу за двома підставами: «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років» та «жінка, яка усиновила дитину».

Працівниця (вдова) має двох дітей, яким у 2019 році виповнилося 10 і 16 років. Батько дітей помер у травні 2019 року. Якої тривалості цій працівниці має бути надана соцвідпустка на дітей за 2019 рік?

За 2019 рік працівниця не має права на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років», оскільки старша дитина уже досягла граничного віку для надання такої відпустки за цієї підставою (у 2019 році їй виповнилося 16 років). Останній раз право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей до 15 років» у неї виникало у 2018 році. Проте з 2019 року працівниця підпадає під категорію «одинока мати» для цілей надання соцвідпустки на дітей: вона є вдовою, а діти ще не досягли 18 років. Отже, за 2019 рік працівниця має право на таку відпустку на дітей за однією підставою «одинока мати» тривалістю 10 календарних днів.

Чи підлягає поділу на частини соцвідпустка на дітей?

Правила поділу відпустки на частини, установлені частиною першою статті 12 Закону № 504, стосуються лише щорічних відпусток. Оскільки соцвідпустка на дітей віднесена до виду соціальних відпусток, то вона не підлягає поділу на частини. Отже, працівник, який має право на соцвідпустку за однією підставою, повинен одразу скористатися належними 10 календарними днями цієї відпустки.

Мінсоцполітики допускає можливість використання соцвідпустки на дітей частинами лише у тому випадку, коли працівник має право на цю відпустку за двома або більше підставами. У цьому разі її тривалість становить 17 календарних днів, і працівник може скористатися спочатку 10 календарними днями цієї відпустки, а потім  — 7 календарними днями. При цьому Мінсоцполітики не допускає інших варіантів для поділу на частини соцвідпустки на дітей тривалістю 17 календарних днів. Інший варіант лише один  — працівник одразу використовує 17 календарних днів соцвідпустки на дітей (Лист № 256/13/116-15).

Працівниці надано соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів із 22 травня 2019 року до 31 травня 2019 року. Однак, перебуваючи у цій відпустці, працівниця з 23 травня 2019 року до 25 травня 2019 року хворіла, про що свідчить наданий нею листок непрацездатності. Чи підлягає соцвідпустка на дітей продовженню або перенесенню на інший період у зв’язку з хворобою працівниці?

У частині 7 статті 20 Закону № 504 вказано: соцвідпустки на дітей переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто за правилами, установленими для щорічної відпустки).

Так, соцвідпустка на дітей має бути перенесена на інший період або продовжена у разі, зокрема, тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону № 504). Тобто соцвідпустка на дітей переноситься на інший період або продовжується на кількість календарних днів хвороби, що припали на цю відпустку згідно з листком непрацездатності.

У нашому випадку на період соцвідпустки на дітей припали 3 календарні дні тимчасової непрацездатності працівниці. Отже, якщо соцвідпустка на дітей підлягає продовженню, то вона подовжується на 3 календарних дні, а саме на період з 1 червня 2019 року до 3 червня 2019 року. Якщо ж ця відпустка підлягає перенесенню, то 3 календарні дні можуть бути використані працівником в інший період. Зауважимо, що у такому разі заборона про поділ соцвідпустки на частини не застосовується (Лист № 435/13/116-16, Лист № 256/13/116-15).

Працівниці надано соцвідпустку на дітей з 10 червня 2019 року тривалістю 10 календарних днів. На цей період припав святковий день Трійця (16 червня 2019 року). Як визначити останній день цієї відпустки?

Визначаючи тривалість соцвідпустки на дітей, не враховують святкові та неробочі дні, вказані у статті 73 КЗпП (ч. 2 ст. 5 Закону № 504). Тобто якщо на період цієї відпустки припадають святкові та неробочі дні, то такі дні додаються до соцвідпустки на дітей, і працівник відпочиває довше.

У випадку, що розглядається, спочатку відраховуємо 10 календарних днів з 10 червня 2019 року. Закінчення такого строку припадає на 19 червня 2019 року. На період з 10 червня 2019 року до 19 червня 2019 року припадає один святковий день, визначений у статті 73 КЗпП,  — Трійця (16 червня 2019 року). Отже, соцвідпустку на дітей потрібно продовжити на 1 календарний день. У такому разі соцвідпустка на дітей триває з 10 червня 2019 року до 20 червня 2019 року і останнім днем цієї відпустки є 20 червня 2019 року. У такому разі «відпускні» виплачують за 10 календарних днів соцвідпустки на дітей, а святковий день, що припав на період цієї відпустки, не оплачується (Лист № 225/06/186-15).

Чи можна працівниці виплатити грошову компенсацію за невикористані дні соцвідпустки на дітей без звільнення?

У процесі трудових відносин працівник може лише використати належні дні соцвідпустки на дітей. Іншого законодавством не передбачено. Отже, соцвідпустка на дітей не підлягає грошовій компенсації у випадку, якщо працівник не звільняється. Грошову компенсацію працівнику, який не звільняється, можна виплатити лише за частину щорічної відпустки. Більше того, відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 504 дні соцвідпустки на дітей не враховуються у складі 24 календарних днів відпустки, які працівникові надають для цілей виплати грошової компенсації за частину щорічної відпустки (Лист № 132/0/101-17/284).

Працівниця жодного разу не скористалась соцвідпусткою на дітей за 4 роки, а саме за 2016, 2017, 2018 і 2019 роки. Вона звільняється 30 серпня 2019 року. Чи виплачувати їй грошову компенсацію за 40 невикористаних днів соцвідпустки на дітей?

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на соцвідпустку на дітей. Тому якщо працівник із певних причин не скористався цим правом і не використав відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні цієї відпустки на підставі частини першої статті 24 Закону № 504. При цьому тривалість соцвідпустки на дітей визначається на момент набуття на неї права у відповідному році з урахуванням норм законодавства, що діяло на той час, а не на момент її фактичного використання чи виплати грошової компенсації.

Отже, у наведеному випадку працівниця може скористатися належними їй 40 днями соцвідпустки на дітей (у т. ч. застосувати норму статті 3 Закону № 504 про використання відпустки з подальшим звільненням) або при звільненні отримати за невикористані дні цієї відпустки грошову компенсацію. Причому виплата грошової компенсації за невикористані дні соцвідпустки на дітей при звільненні працівника  — обов’язок роботодавця (Лист № 435/13/116-16 і Лист № 256/13/116-15).

У травні 2019 року на підприємство працевлаштувалася працівниця, яка має двох дітей віком 5 і 11 років. Чи виникає у неї право на соцвідпустку на дітей за 2019 рік на новому місці роботи?

У загальному випадку тут слід розглядати дві ситуації.

Так, якщо до працевлаштування до нового роботодавця працівниця у 2019 році жодного дня не працювала в іншого роботодавця (підтвердження  — її трудова книжка), то за новим місцем роботи у неї виникає право на соцвідпустку на дітей за 2019 рік.

Якщо ж жінка працювала в іншого роботодавця, то за попереднім місцем роботи вона або скористалася соцвідпусткою на дітей за 2019 рік, або отримала за дні цієї відпустки грошову компенсацію при звільненні. При цьому право на соцвідпустку на дітей виникає один раз за відповідний календарний рік. Отже, працівниці не потрібно надавати соцвідпустку на дітей за 2019 рік на новому місці роботи, оскільки таке право вона вже мала реалізувати у свого попереднього роботодавця.

Мінсоцполітики рекомендує новому роботодавцю отримати від працівника довідку з його попереднього місця роботи про те, що цим працівником реалізовано право (використано відпустку або виплачено грошову компенсацію) на соцвідпустку на дітей за відповідний рік у попереднього роботодавця. Формально законодавство такої вимоги не висуває. Проте рекомендуємо прислухатися до рекомендацій Мінсоцполітики (Лист  № 4053/0/14-15/18 і Лист № 292/13/133-14).

Працівниця, яка має двох дітей віком 3 і 7 років, працевлаштувалася на нове місце роботи 3 травня 2019 року. З попереднього місця роботи вона звільнилася 26 квітня 2019 року, не виходячи на роботу із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (у цій відпустці перебувала з 1 січня 2019 року і до дати звільнення). Чи виникає у неї право на соцвідпустку на дітей за 2019 рік на новому місці роботи?

Для отримання права на соцвідпустку на дітей працівниця повинна відпрацювати хоча б один день у відповідному календарному році. Тому, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працівниця не набуває такого права.

У нашому випадку працівниця за попереднім місцем роботи перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2019 року і до дати звільнення. Тобто вона звільнилася, не виходячи із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (не відпрацювавши жодного дня у вказаному періоді).

Отже, за попереднім місцем роботи жінка не набула права на соцвідпустку на дітей за 2019 рік. Відповідно за новим місцем роботи у неї виникає право на таку соцвідпустку. У цьому разі особливо важливо отримати від працівниці довідку від колишнього роботодавця про те, що за попереднім місцем роботи вона не мала права на цю відпустку за 2019 рік (Лист № 435/13/116-16, Лист № 292/13/133-14).

Працівниця після закінчення відпустки для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку повернулася на роботу 3 травня 2019 року. У працівниці є старша дитина віком 8 років. Чи можна їй надати соцвідпустку на дітей у червні 2019 року?

У 2019 році працівниця набула право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років». Зауважимо, що право на цю відпустку повної тривалості (10 календарних днів) у неї виникає уже за 2019 рік незалежно від тривалості відпрацьованого часу в цьому році.

Отже, у червні 2019 року працівниця може скористатися соцвідпусткою на дітей тривалістю 10 календарних днів.

Працівниця звільняється, не виходячи з відпустки для догляду за другою дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Її старшій дитині у лютому 2019 року виповнилося 10 років. При звільненні їй належить виплатити грошову компенсацію за 9 невикористаних днів щорічної відпустки («набігли» за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами). Чи потрібно їй ще виплатити компенсацію за соцвідпустку на дітей?

Соцвідпустка на дітей надається виключно працівникам, які працюють, тому право на неї виникає лише у працівників, які відпрацювали у відповідному календарному році хоча б один день.

У працівників не виникає права на соцвідпустку на дітей за роки, в яких вони повністю перебували у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.

У наведеному випадку після народження другої дитини працівниця може претендувати на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років». Проте з дати народження другої дитини і до дати звільнення працівниця не відпрацювала жодного дня, оскільки спочатку перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а потім  — у відпустках для догляду за дитиною. Отже, при звільненні їй не потрібно виплачувати грошову компенсацію за соцвідпустку на дітей, оскільки, працюючи у цього роботодавця, вона не набула права на неї. Але цій працівниці цілком обґрунтовано виплачують грошову компенсацію за 9 невикористаних днів щорічної відпустки, оскільки період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами дає право на щорічну відпустку на підставі пункту 3 частини першої статті 9 Закону № 504 (Лист № 307/13/133-11).

Чи надається за сумісництвом соцвідпустка на дітей працівникам, які мають на неї право?

Соцвідпустка на дітей має надаватися повної тривалості і оплачуватися працівникам як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (зовнішнім або внутрішнім). Законодавством не передбачено обмеження щодо надання соцвідпустки на дітей за сумісництвом (Лист № 438/13/116-16).

Працівниця має двох дітей віком 2 і 8 років. У 2019 році вона за основним місцем роботи перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а за сумісництвом — вийшла на роботу. Чи надається їй соцвідпустка на дітей?

За основним місцем роботи у працівниці не виникає права на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років» за 2019 рік, оскільки вона не працює, а перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Проте таке твердження буде справедливим, якщо до кінця 2019 року вона так і не повернеться до роботи за основним місцем роботи.

Якщо жінка відпрацює хоча б один робочий день за основним місцем роботи у 2019 році, то вона набуде права на соцвідпустку на дітей за цей рік. Натомість за сумісництвом працівниця набуває право на соцвідпустку на дітей за підставою «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років» за 2019 рік, оскільки вона повернулась до роботи, вийшовши з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Працівниця має право на соцвідпустку на дітей за 2017, 2018
і 2019 роки. Проте вона ще й досі не скористалася належними їй днями цієї відпустки. Чи розглядатиметься це як порушення, за яке роботодавця може бути притягнено до відповідальності?

У частині п’ятій статті 11 Закону № 504 вказано: забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці. Порушення цієї норми загрожує роботодавцю притягненням до відповідальності.

Однак ця вимога стосується виключно щорічних відпусток і не поширюється на соцвідпустку на дітей, оскільки така відпустка віднесена до виду соціальних. Більш того, соцвідпустка на дітей надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника.

Отже, якщо працівник, який має право на соцвідпустку на дітей, не виявив бажання скористатись нею протягом декількох років, то порушення законодавства про відпустки з боку роботодавця не вбачається і, відповідно, нема підстав для притягнення останнього до відповідальності. При цьому Мінсоцполітики доповнює: щодо питання використання працівником невикористаної соцвідпустки на дітей за декілька попередніх років у поточному році поспіль, то це має бути вирішено за угодою між працівником і роботодавцем (Лист № 435/13/116-16 і Лист № 225/06/186-15).

Чи можна відкликати працівницю із соцвідпустки на дітей?

Законодавством дозволено відкликати працівника лише зі щорічної відпустки (частина третя ст. 12 Закону № 504, ст. 60 Закону № 889). Отже, відкликати працівників із соцвідпустки на дітей за жодних обставин не можна.

Як правильно зазначити дату закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наказі про надання такої відпустки?

Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, може в будь-який час перервати таку відпустку і вийти на роботу на умовах повного або неповного робочого часу, тому в наказі про надання цієї відпустки конкретну дату закінчення такої відпустки не зазначають.

Жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за основним місцем роботи. Чи зберігається при цьому місце роботи за сумісництвом?

На працівників-сумісників поширюються в загальному порядку норми трудового законодавства про прийняття та звільнення з роботи, встановлення неповного робочого часу, надання відпусток тощо.

Це означає, що працівниця має право оформити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відразу на обох місцях роботи: за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Збереження місця роботи (посади) на період надання відпустки гарантоване частиною третьою статті 2 Закону № 504. Ця норма поширюється як на основних працівників, так і на сумісників.

Виходячи із цього, за працівницею, яка працює за сумісництвом і якій надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зберігається місце роботи (посада) на період такої відпустки.

Перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працівниця народила другу дитину. Як їй надати відпустку для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку?

Жінці, яка в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку народила другу дитину, оплачується листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, але відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами не оформляється (Лист № 201/13/116-10). При цьому наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною видається тільки з наступного дня після дати, коли першій дитині виповниться 3 роки. Законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою і другою дитиною до 3 років.

Очевидно, що перебувати в такій відпустці жінка зможе, поки другій дитині не виповниться 3 роки, скільки б не було років (місяців) другій дитині на момент оформлення відпустки.

Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу. Чи можна їй надати щорічну відпустку і соцвідпустку на дітей? Чи потрібно для цього переривати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку? Як правильно оформити надання таких відпусток?

У цьому випадку працівниця має повне право на щорічну відпустку і соцвідпустку на дітей. По-перше, згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

По-друге, час фактичної роботи, у т. ч. на умовах неповного робочого часу, зараховується до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (п. 1 частини першої ст. 9 Закону № 504).

Отже, жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і при цьому працює в режимі неповного робочого часу, має право на щорічну відпустку та на соцвідпустку на дітей.

Якщо виходити з того, що працівниця не може перебувати одночасно у двох відпустках (наприклад, у відпустці для догляду за дитиною і в щорічній відпустці), то для надання щорічної відпустки доведеться:

1. спочатку перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (отримати від працівниці відповідну заяву і видати наказ);
2. потім оформити щорічну відпустку (або соцвідпустку на дітей); для цього також знадобляться заява і наказ;
3. знову оформити відпустку для догляду за дитиною (заява + наказ) і вихід матері на роботу на умовах неповного робочого часу (заява + наказ).

На наш погляд, підприємство може обійтися і без зайвої паперової тяганини, оформивши надання відпустки (щорічної чи соціальної) у звичайному порядку. Достатньо видати наказ про надання щорічної основної відпустки (соцвідпустки на дітей) на підставі заяви працівниці.

У працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є старша дитина віком 7 років. Чи оплачуватиметься їй листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною, якщо захворіє одна дитина?

Щодо хвороби молодшої дитини. Видаючи листки непрацездатності, медичні установи керуються Інструкцією № 455. У ній чітко зазначено, що під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною не видається (підп. «б» п. 3.15 Інструкції № 455). Тобто в разі хвороби дитини, у відпустці для догляду за якою перебуває працівниця, листок непрацездатності не видадуть і «лікарняний» оплачуватися не буде. Причому це правило діє й у тому випадку, якщо жінка, не перериваючи відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює на умовах неповного робочого часу.

А ось жінці, яка працює на умовах неповного робочого часу, але при цьому перервала відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною видається й оплачується на загальних підставах.

Щодо хвороби старшої дитини. Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у разі настання страхового випадку.

Працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і при цьому не працює, компенсувати, по суті, нічого, оскільки заробітну плату вона не отримує. Тому в разі хвороби старшої дитини матері, яка не працює, листок непрацездатності не видадуть і не оплатять.

Зовсім інша річ, якщо працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працює на умовах неповного робочого часу. У цьому випадку листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років видається й оплачується в загальному порядку.

Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Строк дії довідки за формою № 080-1/о закінчився 5 грудня 2018 року. Нову довідку працівниці видали 12 грудня 2018 року. Як оформити дні з 5 грудня 2018 року по 11 грудня 2018 року?

Ідеальний варіант  — це коли працівниця заздалегідь подбала про отримання нової довідки за формою № 080-1/о і подала її за декілька днів до закінчення строку дії попередньої довідки. З продовженням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку жодних проблем у такому разі не виникає.

Якщо ж працівниця не встигає вчасно оформити нову довідку, то на період перерви між довідками їй може бути надано щорічну відпустку, соцвідпустку на дітей або відпустку без збереження заробітної плати на підставі статті 18 або статті 26 Закону № 504. Для цього працівниця подає роботодавцеві відповідну заяву.

Інакше (за відсутності заяви про надання відпустки) відсутність на роботі без поважних причин може бути розцінена як прогул, що є порушенням трудової дисципліни. За нього роботодавець має право застосувати до працівниці дисциплінарне стягнення  — догану або звільнення (ст. 147 КЗпП).